НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В ЗДО
•
«Кодекс Цивільного захисту України» від 02.10.12 № 5403-VІ.
•
Постанова Кабінету Міністрів України від 23.10.13 № 819 «Про затвердження
Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких
пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань Цивільного захисту».
•
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.13 № 443 «Про затвердження
Порядку підготовки до дій за призначенням органів управління та сил Цивільного
захисту».
•
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.13 № 444 «Про затвердження
Порядку здійснення навчання населення дій у надзвичайних ситуаціях».
•
Наказ МВС України від 29.05.14 № 523 «Про затвердження Типового положення про
територіальні курси, навчально-методичні центри Цивільного захисту та безпеки
життєдіяльності», зареєстрованого в Мін’юсті 13.06.14 за № 624/25401.
•
Наказ МВС України від 11.09.14 № 934 «Про затвердження Порядку організації та
проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань Цивільного
захисту».
•
Наказ МВС України від 21.10.14 № 1112 «Про затвердження Положення про
організацію навчального процесу з функціонального навчання у мережі
навчально-методичних установ єдиної системи Цивільного захисту»,
зареєстрованого в Мін’юсті 05.11.14 за № 1398/26175.
• Наказ
МВС України від 07.06.11 № 587 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо
порядку створення, обладнання та забезпечення функціонування консультаційних
пунктів з питань Цивільного захисту при житлово-експлуатаційних організаціях та
сільських (селищних) радах».
•
Наказ ДСНС України від 06.06.2014 № 310 (у редакції наказу ДСНС України від
08.08.2014 № 458) «Про внесення змін до Програми загальної підготовки
працівників підприємств, установ та організацій до дій у надзвичайних
ситуаціях».
•
«Організаційно-методичні вказівки з підготовки працюючого населення до дій у
надзвичайних ситуаціях» (затверджені головою ДСНС України від 19.09.13).
•
Наказ МОН України від 30.12.15 № 1421 «Про затвердження Положення про
Функціональну підсистему навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів
дій у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) єдиної
державної системи державного захисту».
•
Наказ Міністра МНС України від 23.04.01 № 97 «Про порядок здійснення підготовки
населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій у разі
виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
•
Наказ МОН України від 21.11.2016 № 1400 «Про затвердження Положення про
функціональну підсистему навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів
дій у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) єдиної
державної системи Цивільного захисту».
•
Наказ МОН України від 15.08.2016 № 974 «Про затвердження Правил пожежної
безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України».
•
Лист МОН молодь спорт від 19.08.11 № 1/9-635 «Щодо організації та проведення
Тижня безпеки дитини в дошкільних навчальних закладах».
Безпека вдома під час війни.
Як користуватись свічками безпечно.
Що таке «тривожна валіза»? Речі на випадок евакуації ліпше скласти заздалегідь. У найкращому разі тривожна валіза вам так і не знадобиться та просто стоятиме в кутку. Але якщо час «Ч» усе ж настане — підготований набір необхідних речей збільшить ваші шанси на виживання. «Скласти заздалегідь» — значить, ще до того, як відбудеться вторгнення. Коли росіяни нападуть — із магазинів миттєво зникне все необхідне, і в цьому разі збирати тривожну валізу можна буде хіба що з того, що знайдете вдома.
Що взяти з собою насамперед? Важливо зібрати всі документи, копії документів (як паперові, так і відскановані й навіть ті, що «закинуті» на флешку): паспорт, водійське посвідчення, документи на право власності, військовий квиток тощо. Завважте, що паспорт краще тримати так, аби його можна було швидко дістати. Решту документів запакуйте в герметичний пакет: підійдуть, наприклад, великий зіплок або канцелярська папка, обклеєна скотчем. Туди ж можна покласти кредитні картки, невелику кількість готівки. До речі, готівку радять розділити на кілька частин: частину покладіть із документами, частину заховайте на дно рюкзака, частину тримайте в кишені. Не завадить мати ще й кілька доларових чи єврових купюр. Окрім документів, до папки можна покласти аркуш із базовою медичною інформацією про вас і членів вашої родини: групою крові, наявними проблемами зі здоровʼям (тут, зокрема, варто зазначити інформацію про алергію на медичні препарати), переліком ліків, які ви приймаєте (з описом способу їхнього застосування та дози), рецепти, імена та мобільні телефони ваших лікарів тощо. Найкраще все це складати у вологостійкий міцний рюкзак обʼємом від 20 до 50 літрів. Але якщо ви плануєте тікати разом з одним-двома іншими людьми, то великого обʼєму краще уникати: це може викликати підозри. Рюкзак не має бути яскравого кольору, і так само краще обійтися без кольорів хакі.
Які ліки брати з собою? Підготуйте стандартний вміст домашньої аптечки: бактерицидний пластир, крем від поверхневого ураження шкіри, активоване вугілля, засіб від нежитю, антибіотики, перекис водню, етиловий спирт. Окрім цього, варто придбати засоби для надання першої допомоги: бинт, лейкопластир, вата, йод, турнікети чи джгути Есмарха, індивідуальні перевʼязувальні пакети. Також купіть таблетки для очищення води. У матеріалі про тривожну валізу на сайті Державної служби з надзвичайних ситуацій, опублікованому ще у 2016 році, містяться назви конкретних препаратів: парацетамол (жарознижувальне), пенталгін (знеболювальне), супрастин (протиалергічне), імодіум (ліки проти діареї), фталазол (ліки проти шлункової інфекції), альбуцид (краплі для очей). А медикаментів, які ви приймаєте регулярно або періодично, має вистачати щонайменше на тиждень. Як і документи, аптечка має бути в зоні безпосереднього доступу
Їжу також потрібно брати? Продуктовий набір обов’язковий — візьміть хоча б півтора літри води на людину та запас їжі на три доби. Це можуть бути швидкорозчинні супи, вермішель швидкого приготування, тушонка, галети, мʼясні чи рибні консерви, низькокалорійні солодощі, льодяники (їхня цінність у тому, що вони висококалорійні, але не тануть і не псуються на сонці). Все це можна спакувати у невеликий казанок місткістю літр-півтора. Розігріти їжу допоможе туристичний пальник або таганок. Взагалі всі продукти з легкістю можуть замінити армійські сухпайки: вони легкі й максимально поживні, з безполумʼяневим розігрівачем. Проте якщо російська армія просуватиметься швидше за вас — ви ризикуєте натрапити на ворожий блокпост, і сухпайки Збройних сил України можуть викликати негативну реакцію в солдатів окупаційного війська. Тому не полінуйтесь розпакувати сухпай та здерти з нього всі наклейки. Візьміть із собою металевий посуд: горня, флягу, ложку, миску, ніж
Що ще допоможе вижити? Знадобляться також ліхтарики: налобний з акумулятором і зарядкою та ручний зі змінними батарейками. Також не забудьте герметично запаковані сірники (краще туристичні — їх можна купити в туристичних і мисливських магазинах), запальничку, свічки. Точно знадобляться швейцарський ніж і мультитул. Вельми ймовірно, сокира або складна пила теж стануть у нагоді. Можливо, ви опинитесь в ситуації, коли буде треба позначити своє місце розташування: для цього підійдуть свисток, фаєр чи димова шашка. Ще візьміть пару пачок сухих та вологих серветок і декілька пакетів для сміття об'ємом 120 літрів: останні можуть знадобитися навіть для захисту від дощу. Ще краще підійде кілька квадратних метрів міцної клейонки. Окрім усього цього, до обовʼязкового набору входять голки та нитки, клей, широкий рулон прозорого скотчу — з його допомогою можна й тента змайструвати, і речі захистити від вологи. Браслет із паракорду — також досить зручна річ: за необхідності його можна розплести й отримати пару метрів міцного шнура. Втім, для деяких ситуацій цього буде замало, тож краще мати десь зо 50 метрів паракорду. Під час евакуації вас можуть розмістити в спортивному залі школи: у такому разі вам точно знадобляться каремат і спальний мішок або термопокривало. ДСНС радить також взяти зайву упаковку презервативів — їх за необхідності можна використовувати для захисту від вологи сірників і запальничок, надійного закупорювання ємностей від комах та піску, а також для перенесення води.
Що брати з собою з одягу?
Значну частину часу вам доведеться провести або на вулиці, або у холодних приміщеннях, тож беріть із собою одяг, у якому не змерзнете протягом доби: теплий светр, шапку, рукавиці, шарф. Важливо взяти дощовик (целофановий теж підійде). Взуття має бути зручним, спортивним. Якщо ви цивільний — уникайте навіть найменших елементів камуфляжу в одязі: вас можуть помилково ідентифікувати як комбатанта ворожої армії.
Як орієнтуватись на місцевості?
Зазвичай радять роздрукувати карту місцевості та позначити на ній місце збору. Для орієнтування вам може знадобитися компас і механічний годинник. Чудово, якщо маєте навігатор (телефон тут програє, бо потребує підключення до інтернету). Якщо ж навігатора у вас немає, а розжитись ним не вийде — заздалегідь встановіть офлайн-навігатор: наприклад, Openstreetmap. Зрозуміло, що смартфон потрібно взяти з собою. Однак усе зайве з нього краще видалити, зробивши резервну копію у «хмарі». Під «зайвим» мається на увазі абсолютно все, що не допоможе вижити: всі листування, фотографії, історію браузера тощо… Навіть випадкова назва контакту в телефонній книзі може бути приводом для більш прискіпливої перевірки.
Як тримати звʼязок із зовнішнім світом?
Візьміть із собою кнопковий мобільний телефон: він довго тримає заряд. Не забутьте додати туди кілька важливих номерів, і про всяк випадок запишіть їх у нотатнику. Прихопіть зарядний пристрій і павербанк — дуже зручно, якщо у вас є портативний зарядний пристрій із сонячною батареєю. Завдяки радіоприймачу ви зможете розуміти, що відбувається навколо (кнопкові телефони також часто мають цю функцію).
І як усе це запхати до наплічника?
Найважче складайте на дно рюкзака. Зверніть увагу: речі з гострими кутами не повинні торкатись спини. У вільні місця кладіть одяг. Ті речі, які знадобляться насамперед, кладіть у зовнішні кишені рюкзака; те, що можна розчавити — нагору. Добре, якщо ви матимете доступ до речей не лише згори, а й знизу. На рюкзак слід одягнути чохол-дощовик (raincover) — його можна замінити сміттєвим пакетом, однак це не дуже надійний варіант. В ідеалі такий рюкзак має стояти вдома в кожного. Раз на кілька тижнів треба змінювати воду, контролювати терміни зберігання продуктів, переглядати запас одягу — залежно від погоди на вулиці. Якщо вам треба зібрати евакуаційну валізу якнайшвидше (наприклад, для іншої людини, коли до евакуації лишається обмаль часу) — уявіть, що ви вирушаєте у триденний похід, який може затягнутись і додому ви більше не повернетесь. Але ваше завдання — не забрати матеріальні цінності, а врятуватися самому. З огляду на це міркуйте, що брати з собою, а без чого можна обійтись. Згідно з рекомендаціями ДСНС, вага «екстреної валізи» не має перевищувати 50 кілограмів. Проте з такою вагою за спиною більшість людей далеко не піде. Найкраще буде, якщо наплічник важитиме не більш як 25 кілограмів
Рекомендації щодо укриття в захисних спорудах цивільного захисту населенняЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Захисні споруди цивільного захисту – це інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
До захисних споруд цивільного захисту належать:
сховище – герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;
протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості;
швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту – захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.
Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.
Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення. (підземний простір метрополітену, підземні паркінги, підземні переходи тощо)
Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо укриття в захисних спорудах цивільного захисту населення
Життя багато в чому залежить від вправних та правильних дій в разі виникнення загрози нападу противника та за сигналами оповіщення цивільного захисту.
Під час загрози нападу противника ввімкніть та постійно тримайте ввімкненими репродуктори (телевізори та радіоприймачі). Через ці канали будуть передаватися розпорядження та сигнали оповіщення цивільного захисту та рекомендації щодо дій в цій ситуації.
Особисті документи(паспорт, диплом, свідоцтва про народження, шлюб та освіту, інші важливі документи) варто мати з собою.
Беріть активну участь у виконанні наступних заходів:
– у підготовці захисної споруди (найпростішого укриття), в якій укриваєтесь Ви та Ваша сім’я;
– у виготовленні та підготовці найпростіших засобів індивідуального захисту органів дихання та шкіри;
– у підготовці індивідуальних перев’язувальних пакетів, домашньої аптечки та медикаментів;
– у проведенні імунізації від найбільш небезпечних інфекцій.
При підготовці до евакуації завчасно зберіть речі (постільну білизну, натільну білизну, одежу, документи, гроші, запас харчів та води на три доби, засоби індивідуального захисту, аптечку) і тримайте їх у доступному місці, біля виходу з квартири (приватного будинку).
Після збору речей, що вище названі, та підготовки дітей візьміть участь у підготовці укриття для себе та своєї родини (підвалу або іншого найпростішого укриття), якщо для Вас не визначено місце укриття у захисній споруді.
За сигналами оповіщення цивільного захисту
– “ПОВІТРЯНА ТРИВОГА” – швидко вдягніться, візьміть засоби індивідуального захисту, документи, медикаменти, запас харчів, вимкніть електроенергію, газові прилади та негайно укривайтеся у захисній споруді (найпростішому укритті);
– “ВІДБІЙ ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ” – подається місцевим підрозділом з питань цивільного захисту через систему оповіщення, місцеве радіо, телебачення та за допомогою пересувних гучномовців;
– “РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА” – негайно надягніть засоби індивідуального захисту та дійте так само як під час сигналу “ПОВІТРЯНА ТРИВОГА”;
– “ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА” – негайно надягніть протигаз, засоби захисту шкіри та укрийтеся у захисній споруді (найпростішому укритті).
Про можливість виходу із захисної споруди (найпростішого укриття) та порядок подальших дій повідомляється через систему оповіщення та з допомогою посильних за командою “ВІДБІЙ…”.
Порядок заповнення захисних споруд людьми, які укриваються
Заповнення захисних споруд проводиться за сигналами оповіщення цивільного захисту. Для швидкого заповнення захисної споруди особи, що укриваються, повинні заздалегідь вивчити маршрути руху. Напрямок руху до захисних споруд від місць масового перебування людей місцева влада (керівництво об’єкту господарювання) повинна зазначити покажчиками маршруту руху, вивішеними чи намальованими на видимих місцях.
У нічний час написи, покажчики і входи мають бути освітлені або дубльовані світловими покажчиками.
Особи, що укриваються, повинні прибувати у захисну споруду із засобами індивідуального захисту та дводобовим запасом продуктів у поліетиленовій упаковці (якщо вони не закладені у захисній споруді) та мати при собі найнеобхідніші речі.
Забороняється приносити у захисну споруду легкозаймисті речовини або речовини, що мають сильний запах, а також громіздкі речі, приводити тварин.
Заповнювати захисні споруди необхідно організовано, без паніки. Розміщує людей у відсіках особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд. Осіб, що прибули з дітьми, розміщують в окремому відсіку чи у місці, спеціально відведеному для них. Дітей, людей похилого віку і людей із поганим самопочуттям розміщують у медичній кімнаті або біля огороджувальних конструкцій і ближче до повітроводів. Розміщення здійснюється, як правило, за виробничим або територіальним принципами (цех, бригада, будинок), місця розміщення таких груп позначають табличками відповідного змісту.
Особи, що укриваються, під час перебування у захисній споруді повинні виконувати усі вказівки командира і особового складу формування, що стосуються перебування у споруді, надавати їм необхідну допомогу.
Закриття захисно-герметичних та герметичних дверей сховищ і зовнішніх дверей ПРУ виконується за командою начальника ЦЗ (керівника) об’єкта або, не чекаючи його команди, після заповнення усієї місткості захисної споруди, командиром формування з її обслуговування.
За наявності тамбур-шлюзів заповнення може продовжуватись методом шлюзування і після їх закриття.
При шлюзуванні закриваються внутрішні двері тамбур-шлюза, відкриваються зовнішні двері, і тамбур-шлюз заповнюється. Контролер біля зовнішніх дверей закриває їх і подає сигнал контролеру внутрішніх дверей на їх відкриття. Особи, що укриваються, заповнюють сховище, після чого внутрішні двері закриваються. Цикл шлюзування повторюється.
Оповіщення осіб, що укриваються, про обстановку поза захисною спорудою і про сигнали та команди здійснюється командиром групи (ланки) з обслуговування захисної споруди або безпосередньо по радіотрансляційній мережі. Вихід із захисної споруди здійснюється за командою “Відбій” (після уточнення обстановки у районі захисної споруди, а також у випадках вимушеної евакуації у порядку, який установлюється командиром групи (ланки) з обслуговування захисної споруди). Вимушена евакуація із захисної споруди проводиться:
– при пошкодженнях захисної споруди, які виключають подальше перебування у ній осіб, що укриваються;
– при затопленні захисної споруди;
– при пожежі у захисній споруді і утворенні у ній небезпечних концентрацій шкідливих газів;
– при досягненні граничнодопустимих параметрів повітряного середовища.
Евакуація із заваленої захисної споруди
Для евакуації осіб, що укриваються, при заваленні основних та аварійних виходів спочатку потрібно з’ясувати можливість евакуації через оголовок аварійного виходу.
У захисних спорудах, розміщених у гірничих виробках, для евакуації використовують один із стволів, що обладнаний драбинами для виходу людей. Відкриття завалених захисно-герметичних дверей малоймовірне, тому необхідно спробувати зняти їх важелем або гвинтовим домкратом. Отвір у полотні дверей можна улаштувати за допомогою зубила або ножівки.
У разі необхідності пробиття отворів в огороджувальних конструкціях необхідно визначити за планом споруди оптимальне місце улаштування отвору як з точки зору мінімального обсягу робіт, так і з точки зору евакуації. За відсутності аварійних виходів необхідно завчасно ззовні стіни вирити траншею і засипати її піском, місце евакуації зсередини окреслити прямокутником.
Захисні споруди відкривають ззовні у разі утворення суцільних завалів і неможливості осіб, що укриваються, самостійно евакуюватися, для чого задіюються спеціалізовані рятувальні формування.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій попереджає громадян про своєчасне інформування щодо виявлення вибухових пристроїв
Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:
-предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;
- наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної
лампочки;
- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
- наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;
- предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.
Категорично забороняється:
Категорично забороняється: