Ні в якому разі не можна виходити на лід в темну пору доби і при поганій видимості (туман, снігопад, дощ).
При переході через річку користуйтеся льодовими переправами.
Не можна перевіряти міцність льоду ударом ноги. Якщо після першого сильного удару ногою або лижною палицею з'явиться хоч трохи води, – це означає, що лід тонкий, по ньому ходити не можна. В цьому випадку слід негайно відійти за своїм же слідом до берега, легкими кроками, не відриваючи ніг від льоду і розставивши їх на ширину плечей, щоб навантаження розподілялося на велику площу. Точно так само роблять при застережливому потріскуванні льоду і утворення в ньому тріщин.
При вимушеному переході водойми найбезпечніше дотримуватися протоптаних стежок або йти по вже прокладеній лижні. Але якщо їх немає, треба перед тим, як спуститися на лід, дуже уважно роздивитися і намітити майбутній маршрут.
При переході водойми групою необхідно дотримуватися відстань один від одного (5-6 м).
Замерзлу річку (озеро) краще перейти на лижах, при цьому: кріплення лиж розстібніть, щоб при необхідності швидко їх скинути; лижні палиці тримайте в руках, не накидаючи петлі на кисті рук, щоб в разі небезпеки відразу їх відкинути.
Якщо є рюкзак, повісьте його на одне плече, це дозволить легко звільнитися від вантажу в разі, якщо лід під вами провалиться.
На замерзлу водойму необхідно брати з собою міцний шнур довжиною 20 – 25 метрів з великою глухою петлею на кінці і вантажем. Вантаж допоможе закинути шнур в потрібне місце, петля потрібна для того, щоб потерпілий міг надійніше триматися, протягнувши її попід пахви.
Переконливе прохання до батьків: не відпускайте дітей на лід (на риболовлю, катання на лижах і ковзанах) без нагляду.
Одна з найбільш частих причин трагедій на водоймах – алкогольне сп’яніння. Люди неадекватно реагують на небезпеку і в разі надзвичайної ситуації стають безпорадними.